От ми і дочекалися вето. Тих, хто його вимагав, можна поздоровити. Хоча навряд чи це можна трактувати як перемогу протестувальників, а тим більше поразку ініціаторів "реформи". Навіть якщо ми дочекаємося скальпів деяких одіозних діячів.

Янукович самим строком, який він визначив для внесення змін, натякнув, що ніяких серйозних змін він не хоче. Але правда полягає в тому, що ця команда просто не спроможна на якісно інший проект. Навіть якби вони ще рік писали зміни. Це люди абсолютно з однаковим інтервенціоністським поглядом не економіку (і на суспільство взагалі). Слова і риторика Бродського, Азарова, Тігіпка і Януковича - який різко вирішив прикинутися, що він взагалі ні при чому і перший раз чує про законопроект - можуть відрізнятися, але ці відмінності несуттєві. Через усі їх малозмістовні спічі тягнеться спільне переконання - економіка піднімається оподаткуванням.

Цей недолугий і примітивний погляд (щоправда, він характерний майже для всіх країн) по суті зводиться до того, що якщо забирати в усіх економічних агентів гроші, і варіювати суму, в кого скільки буде забрано, то можна досягти підйому. Якщо пояснювати це метафорично, це наче, якщо баскетболістам прив'язувати до ніг гирьки, а потім відв'язувати, і з розумним виглядом розповідати про те, як вони стали вище стрибати.

Це перший момент: податками не можна нічого створити економічне зростання, його можна тільки придушувати. Другий момент - це абсолютне нерозуміння політиками того, що вони роблять. Поясню. Нехай я - переконаний математичний інтервенціоналіст з купою класних формул, за цими формулами я порахував, що для зростання економіки на Z потрібно малим підприємцям обмежити оборот до X, а кількість найманих робітників обмежити до Y. Але якщо я вкладаю хоч якесь значення в X і Y, то як вони для мене можуть бути предметом переговорів? Звичайно, можна припустити, що для збереження суспільного спокою, я "жертвую" частинкою Z. Але в мене є значно краще пояснення: немає ніяких формул, і наші "економісти" насправді беруть X і Y прямісінько зі стелі.

Трохи мене занесло. Про вето. Я не знаю, як відреагують на цей вчинок президента підприємці. Власне, їх доля вирішується. Але, принаймні, можна відзначити, що Янукович почав хитрувати. Хто стане жертвою його комбінацій, думаю ми скоро побачимо. Те, що він сам не збирається підставлятися заради цього кодексу, тепер вже очевидно.