Дуже часто слова, які б мали нам допомагати, насправді заважають кращому розумінню світу. Звичайно, це вина не слів, це наша власна вина. Я б хотів зупинитися на загальних розмовних "економічних" словах, які всі ми використовуємо, мало задумуючись над їх значеннями, на "безкоштовному" і "безплатному".

В мене є підозра, що останнє це калька з російського "бесплатного", але це не дуже принципово в контексті даного посту. Обидва слова сприймаються як тотожні по значенню. Але неважко помітити, що одна має справу із коштами (отже, затратами), а друге із платою (отже, ціною).

Що ж тоді безкоштовне? В вужчому значенні, неекономічні блага, тобто такі, для споживання, яких не треба використовувати обмежені засоби (неекономічним благом, для прикладу, буде повітря); але в ширшому значенні, всі блага, бо навіть для споживання повітря, ми змушені використовувати свої обмежені калорії, також свій обмежений час. Але якщо безкоштовне повітря в певній мірі легітимне твердження, безкоштовна освіта чи медичне забезпечення - це оксюморон.

Безплатне - більш ближче до того, що під цим часто розуміється. Безплатне - те, що купляється за ціну 0 грошових одиниць. Тим не менше, якщо ми вважаємо, що безплатне - це безкоштовне, то ми глибоко помиляємося. Для того, що отримати безплатну медицину-освіту, її треба створити чиїмось коштом-затратами. Звичайно, тут можна сказати, що це може бути створено немонетарним коштом, тобто не платою, стягнутою з когось іншою. Але, як можна побачити у вище наведеному прикладі із повітрям, кошти-затрати зовсім необов'язково мають бути монетарними.

Який з цього всього можна зробити висновок? Формально, і безкоштовне, і безплатне не більше, ніж ментальні побудови, які мало мають спільного із реальними діючими людьми, тим не менше, вони настільки глибоко (і хибно) інкорпоровані в нашу свідомість, що викорінити їх одним здоровим глуздом, навряд чи вдасться.