До проблем цін і затрат також підходять із математичними методами. Були навіть економісти, які стверджували, що єдиним методом придатним для застосування до економічних проблем є математичний метод і хто висміював логічних економістів як "літературних" економістів.
Людвіг фон Мізес, "Людська діяльність".
Якщо не економіст, то хто я? Застарілий дивак, чия функціональна роль у загальному плані відійшла в історію? Можливо мені слід прийняти таку оцінку, тихо піти на пенсію, і з алкогольним перегаром сапати свою капусту? Можливо, я міг би це зробити, якби сучасні техніки дійсно зробили б "кращу" економічну мишоловку. Однак замість очевидного прогресу, я бачу триваючу ерозію інтелектуального (і соціального) капіталу, що був акумульований "політичною економією" у її найкращі години.
Джеймс Бьюкенен, "Що мають робити економісти?"
Сьогоденний економічний мейнстрім - неокласична економіка - повністю математичний. Значна більшість робіт в академічних журналах щільно заповнені математичною нотацією. Нематематичні підходи до теми часто вважаються ненауковими і неточними.
Однак успіх математичного підходу у відкритті незвіданих земель був мінімальним. Навіть Браян Кеплен, критик австрійської економіки, визнає: "[Математичні підходи] мали п'ятдесят років усе ростучої гегемонії в економіці. Емпіричні свідчення їх внесків переконливо негативні".
|
Read more...
|
Особливість приводу для цієї лекції, а також серйозні практичні проблеми,
з якими зіштовхнулися сьогодні економісти, зробили вибір теми майже невідворотним.
З однієї сторони, ще не таке давнє заснування пам’ятної Нобелівської премії з економіки
відмічає значний крок у процесі, згідно якого в уявленні громадськості
економісти набувають ваги і престижу, що можна порівняти з вагою і престижем фізичних наук. З іншої сторони, на даний
момент економістів закликають вказати, як вивести вільний світ з-під серйозної
загрози прискорюючоїся інфляції, яка, і це треба визнати, була викликана
політикою, яку більшість економістів рекомендувала і навіть нав’язувала
урядам. Дійсно, зараз ми маємо мало приводів для гордості: як професія ми
спричинили справжній безлад.
Мені здається, що ця неспроможність економістів направляти політику більш
вдало тісно пов'язана зі схильністю якмога більше імітувати процедури вражаючи
успішних фізичних наук – спроба, що в нашій області може призвести до відвертих
помилок. Цей підхід, який був описаний як «сцієнтистська» позиція – позиція,
яка, як я визначив близько тридцяти років тому, «безсумнівно ненаукова у
справжньому значенні слова, оскільки вона включає механістичне і некритичне
застосування способів мислення до областей, відмінних від тих, в яких вони були
сформовані». [1] Я хочу розпочати із пояснення того, як деякі із найжахливіших
помилок нещодавньої економічної політики є прямими наслідками цих сцієнтистських
помилок.
|
Read more...
|
Навколо "QE2" [друге кількісне полегшення] нещодавно точилося стільки розмов, що можна подумати, наче весь фінансовий сектор зібрався на якийсь трансатлантичний круїзний лайнер. На жаль, їм, і нам також, не настільки пощастило. У 2010 році "QE2" означає не розкішний лайнер, а другий, більш екстравагантний, раунд "кількісного полегшення" — стимулу. Колись цю техніку називали "друкуванням грошей". Так, наче нація ще недостатньо постраждала від першого раунду, капітан Бен Бернанке і Фед [розмовна назва ФРС] сповнені рішучості додати до завданої шкоди ще одного монетарного монстра. Зазначена ними мета — підняти економіку і створити робочі місця. Тим не менше, економічне зростання не може бути досягнуте друкуванням грошей, їхнє QE 2 безсумнівно потоне так само, як і Титанік.
Намір, що стоїть за QE 2, — знизити відсоткові ставки, щоб сприяти росту кількості робочих місць і уникнути очевидно зростаючої загрози дефляції. Але сама ідея того, що економіка слабка через те, що відсоткові ставки занадто високі, — сміховинна. Дефляція — ринкові ліки від бульбашки активів, яка нещодавно розірвалася, тому будь-які спроби її відвернути лише ще більше послаблять економіку.
|
Read more...
|
Вступ
Багато соціалістів ніколи не переймалися проблемами
економіки, ніколи не намагались зрозуміти умови, за яких
відбувається підприємницька діяльність. Тим часом, інші захопились
дослідженням історії економіки минулого та сьогодення в спробі
відкрити економічну систему “буржуазного”
суспільства. Вони із задоволенням критикують “вільну”
економіку, проте систематично зволікають з пошуком гострих кутів,
які вони знайшли в ній (і часто невдало), до економічної системи
омріяного ними соціалістичного суспільства. В мальовничих
оповіданнях утопістів, зазвичай, бракує деталей економіки. В їхніх
мріях вареники самі летять до рота, але природу такого дива, на
жаль, вони не розкривають. Прискіпливіший розгляд економічних
питань призводить до халеп — згадати, хоча б, запропонований
Прудоном Обмінний Банк (Banque du
peuple) — не складно виявляти логічні хиби в їхніх
міркуваннях. Немає нічого особливого в тому, що марксисти
заборонили своїм прибічникам думати на економічні теми далі
експропріації експропріаторів, оскільки “утопісти”
так само покладались в своїх оповіданнях лише на описанні жахів
сьогодення та, неодмінно, радісного Завтра, яке принесе Новий
порядок.
|
Read more...
|
Вступ
Читачі, які вже знайомі з природою кредитного розширення і концепцією стандартних грошей і фідуциарних засобів можуть пропустити першу секцію. Читачі, які також вже знайомі з роллю кредитного розширення і фідуциарних засобів у породженні бульбашок фондового ринку та нерухомості можуть так само пропустити другу секцію і перейти одразу до третьої секції "Ухиляння від відповідальності за бульбашки".
Кредитне розширення, стандартні гроші і фідуциарні засоби
Із середини 1990-х Сполучені Штати пережили дві великі фінансові бульбашки: бульбашку фондового ринку і бульбашку нерухомості. В обох випадках бульбашка була започаткована і підтримана процесом масивного кредитного розширення, тобто позики новостворених грошей банківською системою, діючою за схвалення і підтримки центрального банку країни, Федеральної Резервної Системи.
Концепція кредитного розширення спирається ще на дві концепції, концепції стандартних грошей і фідуциарних засобів. Стандартні гроші - це гроші, які не є платіжною вимогою на щось більше, ніж вони самі. Це те, що, коли отримується, становить собою оплату. При золотому стандарті, стандартні гроші - це золоті монети чи зливки. За золотого стандарту паперові гроші, які є платіжною вимогою на золото, що платиться за запитом, не були стандартними грошима. Долар був визначений як фізична кількість золота визначеної проби, а саме, близько однієї двадцятої унції золота 900 проби.
|
Read more...
|
Економіка, як написав Джозеф Шумпетер, "великий автобус із багатьма пасажирами, кожен з яких має інтереси і можливості, які неможливо виміряти". Це означає, що на долю економістів випав важкий жереб, і їхня репутація відображає цей жереб. Тим не менше, так не має бути, позаяк економіст намагається відповісти на найбільш фундаментальні питання, які стосуються нашого світу. |
Read more...
|
|