|
Вітаю всіх із 130-ю річницею з дня народження Людвіга фон Мізеса!
|
|
Доводжу до відома наших львівських читачів, що завтра з 17:00 по 18:30 у "Дзизі" на Вірменській 35 проходитиме відкрита лекція "Людвіґ фон Мізес: львівська ліберальна альтернатива". Прочитає її наш добрий товариш Микола Буник.
|
|
На сьогодні зібрано 4322 грн.
Макет пам'ятної дошки виглядає так
І приблизно так виглядатиме все після встановлення
Зараз отримується дозвіл у міськраді.
|
|
В продовження обговорення, як нам вшанувати ювілей Людвіга фон Мізеса. Все обговорення переказувати не буду. Якщо коротко, план такий: встановити меморіальну дошку на будинку, де Мізес провів перші роки свого життя (поки що точна адреса з'ясовується).
Зараз вже створено рахунок, на який можна перераховувати гроші. Реквізити приведено нижче.
ГО «Центр міської історії Центрально-Східної Європи»
Призначення платежу:
«Благодійний внесок для вшанування Людвіга фон Мізеса у Львові»
В грн.
ЄДРПОУ 36417681
Номер рахунку: 26009331455
АТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 380805
Київ, 01011, вул. Лєскова, 9
На 3.08.2011 зібрано 1772 грн. За попередніми підрахунками потрібно 4000 грн.
Апдейт: знайдено місце народження Людвіга фон Мізеса.
|
|
Пише Микола Буник:
Те, що Людвіг фон Мізес народився у Львові знають всі, хто хоч трохи знайомий з його життєвим шляхом. Однак конкретне місце його народження до останнього часу залишалося невідомим.
Проблема встановлення будинку у якому народився відомий економіст і ліберальний мислитель набула актуальності кілька місяців тому, коли з’явилася ініціатива відкрити меморіальну дошку до 130 річниці з дня його народження.
Початкова інформація, яку вдалося знайти, про можливе місце проживання родини Мізесів стосувалася прадіда Людвіга Маєра Рахміля Мізеса. Згідно з даними сайту Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові М. Р. Мізес володів будинками на площі Ринок 18 та вул. Староєврейській 7. Документи Львівського обласного архіву підтверджують цю інформацію. У будинкових книгах з цього архіву можна побачити спільне планування обох будинків і кілька разів зустрічається підпис М. Р. Мізеса. Будинки займають достатньо велику площу, тож можна було припустити, що там могли жити кілька поколінь Мізесів. Але будь-яких доказів цього знайти не вдалося.
Іншою можливістю знайти місце народження Людвіга фон Мізеса був сайт www.jewishgen.org, який містить велику базу даних про єврейські родини. На цьому сайті справді можна побачити інформацію про народження Людвіга та його брата Ричарда, відповідно в1881 та 1883 роках, однак без згадки про місце народження. Проте, сайт дає посилання на архів, звідки ця інформація отримана, а саме на Центральний історичний архів у Варшаві (Central Archives of Historical Records). У відповідь на запит працівники архіву підтвердили, що в них зберігається регістр Єврейської громади Львова, в якому є запис про народження Людвіга фон Мізеса 29.ІХ.1881 (book nr 540, position 867, pages 78-79). Про місце народження у листі з архіву також нічого не згадувалося.
Залишалося відвідати архів у Варшаві, щоб остаточно з’ясувати це питання. Цей останній крок у пошуку місця народження Людвіга зробила львівський науковець Ольга Котовська. Адреса місця народження фон Мізеса згідно архівної сторінки ul. Jagiellonska №13.
Звичайно, на карті Львова цієї вулиці Ви не знайдете. Протягом 19-20 століть ця вулиця кілька разів перейменовувалася і сьогодні названа на честь академіка Гнатюка. Тож будинок у якому народився Людвіг фон Мізес знаходиться у Львові за адресою: вул. Гнатюка, 13.
Чи належав цей будинок Мізесам чи просто винаймався поки що невідомо.
|
|
Не можу не поділитися чудовою цитатою із інтерв'ю Стівена Хорвіца:
Це трохи спрощено, але можна уявити два основних способи, якими можна покращити світ: змінити людей і приймати людей як вони є і змінювати інституції. Ми знаємо, що змінити людей не виходить і веде до багатьох потворних речей. Є багато причин думати, що люди будуть тими, ким вони є - здебільшого, егоцентричними, особливо маючи справу із незнайомцями... Беручи це до уваги, ми б хотіли мати таку інституціональну організацію, яка б зробила так, щоб задоволення своїх власних інтересів змушувало б нас одночасно, навіть якщо ненавмисно, служити іншим. Ринки це роблять.
Приватна власність, верховенство права, обмін, ринки тощо роблять так, що якщо ми хочемо покращити свої власні стандарти життя, ми маємо робити це створюючи цінність для інших на ринку. Це ідея "інституціонального направлення власних інтересів".
|
|
Критика ринку землі - популярна тема. Більше того, критика ринку землі часто обгорнута в ірраціональні популістичні гасла. Її можна почути як від "комуністів", так і від "ліберальних" нашоукраїнців. Тут я хотів би звернути увагу на деякі поширені аргументи проти вільного продажу землі як вони викладені Жаном-Жаком Ерве. Хоча це лише перші три речення з його інтерв'ю, вони показуються в якому напрямку розмірковують критики відміни мораторію. Крім того, подібні формулювання постійно повторюються іншими авторами.
Украина не готова организовать рынок земли, так как сегодня в стране дикие условия.
Перш за все, важко не визнавати, що умови в нас дійсно дикі. Але слабкість такого аргументу не в засновку, а в тому, що дикість умов логічно мала б вести до пропозиції усувати дикість, а не свободу продажу власності. Якщо дикістю мотивується заборона продажу землі, то послідовний прихильник такої аргументації мав би виступати і за заборону продажу житла (і не тільки житла), також мотивуючи її дикістю.
Земельный рынок интересует большинство людей только из-за наличия возможности для спекуляций.
Цікаво чути таку імпліцитно ліву логіку від банкіра. Так звичайно, ринок землі потрібен для спекуляцій. Але, на жаль, в нашому лексиконі "спекуляції" отримали чітку негативну конотацію, хоча спекуляції - це всього лише припущення, підриємницькі припущення, без яких неможливо існування ринкової економіки, і більш широкому значення економіки взагалі. Знову ж таки, виступаючи проти спекуляції землею, необхідно виступати і проти спекуляції фінансовим капіталом.
Разве мораторий мешает инвестировать?
Мораторій не буде заважати інвестуванню лише за ідеальної гіпотетичної ситуації, коли земля вже знаходиться в руках тих людей, які більше всіх спроможні залучати інвестиції. Але, по-перше, зараз в Україні не кожен власник землі є підприємцем, який буде шукати інвестиції. По-друге, навіть той власник землі, який бажає знайти інвестиції, може не володіти доброю кредитною історію чи адекватними бізнес-планом, який би дозволив отримати потрібні інвестиції. Існування мораторію прямо унеможливлює перехід землі до того підприємця, який має більше можливостей для отримання інвестицій.
|
|
Стівен Хорвіц про те, чому проведення політики стимулювання попиту є хибною політикою, і чому вільноринкові економісти, натомість, радять сприяти заощадженням.
Читати статтю повністю.
|
|
Азаров відверто не соромиться свого економічного невігластва. Ніяк по-іншому не можна трактувати повторення його "лопатних тез". Щирий подив, чому всі, хто на це спроможні, не вирощують овочі для себе - ніщо інше як повне нерозуміння того, як функціонує економіка.
"...що заважає кожному, у кого є руки-ноги, є енергія, взяти лопату, 10 соток землі й на період, поки ми будемо цим займатися в загальнодержавному масштабі, хоча б свою родину забезпечити овочами?"
Відповідь на це питання дуже проста: спеціалізація і створення іншого продукту.
І якщо голова уряду мислить категоріями натурального господарства, можливо, скоро ми від нього почуємо, що кожен, в кого є руки, має сам шити собі одяг, поки такі достойники як він будуть "цим займатися в загальнодержавному масштабі".
|
|
