Стаття Френка Шостака, присвячена розвінчанню кейсіанського парадоксу заощаджень і побудованих на ньому політик стимулювання попиту.

Читати статтю повністю

Вчора прийняли цікаві зміни до закону "Про акціонерні товариства" (Стаття 65-1). Тепер:

Особа (особи, що діють спільно), яка є власником 95 і більше відсотків акцій товариства, має право вимагати у всіх акціонерів продати належні їм прості акції... У такому разі акціонери зобов’язані продати належні їм прості акції зазначеній у цій частині особі (особам).

Ціна примусового викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість... З метою здійснення оцінки ринкової вартості акцій товариства наглядова рада... приймає рішення про залучення суб’єкта оціночної діяльності... або звертається до фондової біржі, на якій акції товариства перебувають в обігу...

От вам і непорушність права приватної власності, гарантована Конституцією.

Дуже часто слова, які б мали нам допомагати, насправді заважають кращому розумінню світу. Звичайно, це вина не слів, це наша власна вина. Я б хотів зупинитися на загальних розмовних "економічних" словах, які всі ми використовуємо, мало задумуючись над їх значеннями, на "безкоштовному" і "безплатному".

В мене є підозра, що останнє це калька з російського "бесплатного", але це не дуже принципово в контексті даного посту. Обидва слова сприймаються як тотожні по значенню. Але неважко помітити, що одна має справу із коштами (отже, затратами), а друге із платою (отже, ціною).

Що ж тоді безкоштовне? В вужчому значенні, неекономічні блага, тобто такі, для споживання, яких не треба використовувати обмежені засоби (неекономічним благом, для прикладу, буде повітря); але в ширшому значенні, всі блага, бо навіть для споживання повітря, ми змушені використовувати свої обмежені калорії, також свій обмежений час. Але якщо безкоштовне повітря в певній мірі легітимне твердження, безкоштовна освіта чи медичне забезпечення - це оксюморон.

Безплатне - більш ближче до того, що під цим часто розуміється. Безплатне - те, що купляється за ціну 0 грошових одиниць. Тим не менше, якщо ми вважаємо, що безплатне - це безкоштовне, то ми глибоко помиляємося. Для того, що отримати безплатну медицину-освіту, її треба створити чиїмось коштом-затратами. Звичайно, тут можна сказати, що це може бути створено немонетарним коштом, тобто не платою, стягнутою з когось іншою. Але, як можна побачити у вище наведеному прикладі із повітрям, кошти-затрати зовсім необов'язково мають бути монетарними.

Який з цього всього можна зробити висновок? Формально, і безкоштовне, і безплатне не більше, ніж ментальні побудови, які мало мають спільного із реальними діючими людьми, тим не менше, вони настільки глибоко (і хибно) інкорпоровані в нашу свідомість, що викорінити їх одним здоровим глуздом, навряд чи вдасться.

Закінчення «Фон Мізеса по суті». Останні дві глави

Скільки разів Портніков каже слово "влада"? Влада те, влада се. "В людей втрачається авторитет влади". "Влада, яка має провести болісні, непопулярні реформи". Здається, що весь спіч просякнутий пресупозицією, що тільки влада - єдиний суб'єкт, який здатний щось робить. І навіщо тоді взагалі громадяни? В нас же є "влада".

Продовження «Фон Мізеса по суті». Глава 7. Мізес і "Людська діяльність"

1. Говорити про економію коштів у рамках реалізації адмінреформи поки взагалі не випадає. Держслужбовці непогано захищені трудовим законодавством, і розмір суми, в яку обійдеться бюджету звільнення 200 тисяч людей, керівництво уряду вважає за краще не називати...

...більшість звільнених міністрів перекочували в заступники до своїх більш удачливих і цінних для Президента колег. Вочевидь, план по скороченнях виконуватимуть в основному за рахунок регіонів.

2. В Україні за першу декаду грудня зросли ціни на м`ясо-молочну продукцію і овочі. Про це йдеться у щодекадній довідці про зміни середніх рівнів цін на продукти харчування в підприємствах торгівлі і на продовольчих ринках, опублікованій Міністерством аграрної політики України.

3. ...начальник державної інспекції з контролю за цінами Олександр Савицький повідомив, що за останні 3 місяці його відомство провело близько 3 тис. перевірок дотримання норм законодавства при продажі продуктів харчування, під час яких встановлено порушення у 85% випадків.

За результатами перевірок, за порушення накладено штрафи на суму 44,7 млн. гривень. Крім того, 901 посадова особа оштрафована на 96,7 тис гривень.

4. У ВР зареєстровано проект закону, яким пропонується заборонити продаж алкоголю та тютюну у МАФ

5. Депутати Київської міської ради звернулись до Верховної Ради України з проханням заборонити рекламу лікарських засобів... [реклама] формує у споживача... думку про те, що лікування можливе без консультацій з лікарем, лише на підставі тієї інформації, яку вони отримали з реклами. Такий підхід до використання ліків може не лише не надати бажаного результату щодо покращення стану здоров’я, а й значною мірою погіршити його чи призвести навіть до випадків смерті... Тому її заборона на телебаченні, радіо, у друкованих засобах масової інформації, засобами зовнішньої реклами у населених пунктах та на транспорті є нагальною необхідністю.

Наша бюрократія не пасе задніх. Провідні технології соціал-демократичного інтервенціоналізму в нас йдуть на ура.

На порятунок "Родоводу" і Укргазбанку виділять ще 9 мільярдів.

У цього прекрасного макроекономічного винаходу є більш красномовна назва: приватизація прибутків, соціалізація затрат. Думаю, пояснювати, що це значить, не треба.

Вчора ВР повернула на доопрацювання законопроект, за яким статутний капітал банків, встановлювався на рівні 500 млн. грн. Це вже друга спроба після нещодавньої постанови НБУ №273 монополізувати банківський сектор України. Але, якщо ці спроби, можливо і непрямо, йдуть від великих і часто із іноземним капіталом банків, то малі банки теж не відстають. Вони теж хочуть обмежити можливості для здорової конкуренції, але вже для іноземного капіталу. Так аналітична записка Асоціації українських банків жаліється, що:

...вимоги [постанови НБУ №273] є порушенням концептуального принципу ринкової економіки – забезпечення умов рівної конкуренції для усіх учасників ринку.

Тим не менше, далі по тексту пропонує таке саме порушення принципу ринкової економіки, але вже для своїх конкурентів:

шляхом або законодавчого обмеження присутності іноземного банківського капіталу в Україні (тут на перешкоді стоїть СОТ), або законодавством визначити стратегічні цілі діяльності для всіх банків, керуючись потребами української економіки, або обмежити сегменти діяльності для банків з іноземним капіталом.

Така саме протекціоністська риторика прослідковується і в інших місцях докладу (виділення моє):

Допущене українською владою нічим не обмежене кредитування імпорту товарів народного споживання від “мобілки” до автомобілів не лише постачало ресурси чужим економікам, але й вбивало вітчизняних виробників, зменшувало кількість робочих місць і зайнятість населення – матеріальну основу життя суспільства. Воно ввело в боргову залежність населення, підприємства і бюджет від західного капіталу.

Цікаво, чому позиції такого "економічного патріотизму" не було озвучено під час кредитного споживацького буму, коли наші банкіри, які виявляється так добре знають "потреби української економіки" насолоджувалися бонусами "хороших часів"?

Продовження «Фон Мізеса по суті». Глави 5 і 6